Közzétéve: · Frissítve:

Oroszország újra beleegyezett az orosz–ukrán–amerikai tárgyalásokba

Oroszország novemberben újra megkezdené a technikai tárgyalásokat Ukrajnával és az Amerikai Egyesült Államokkal. A helyszínről és az időpontról eltérő állítások hangzottak el, miközben diplomáciai források szerint Moszkva a tárgyalásokat és az európai részvételt a NATO-вимогok削弱ére intends használni.

Legfontosabb tudnivalók

  • Az orosz–ukrán–amerikai tárgyalások helyszínét Abu-Dabiként, november elseji szakaszában jelölték meg.
  • Ukrán és amerikai oldalon azt szerették volna elérni, hogy a tárgyalásokat a javasolt 10. novembernél egy héttel korábban tartsák meg.
  • Október 25-én este Moszkva még nem erősítette meg az előbbre hozást.
  • Jurij Usakov szerint az első ülés várhatóan nem hoz jelentős előrehaladást, és próbaidőszaknak nevezte.
  • Diplomáciai források szerint Moszkva az európai részvétellel a NATO jelenlétének korlátozását kívánja elérni.
  • A NATO 1997-es szintű visszavonását jelentené a terv, hogy csapatokat vonjanak ki Lengyelországból, Észtországból, Lettiából, Litvániából és Finnországból.
  • Ukrajna a tárgyalásokon nem vár kompromisszumot, és a területi kérdéseket kizárólag vezetői szinten kívánja tárgyalni.

Miért fontos

A háromoldalú tárgyalások újraindítása új csatornát nyit a háború megbeszéléseire a hosszú szünet után. Ugyanakkor az új forduló során Oroszország a tárgyalások részeként európai country-kat vonhat be, és a NATO csökkentett jelenlétéért cserélheti részvételét. A lehetséges NATO-visszavonás közvetlenül érintené az Oroszországgal határos Lengyelországot, Észtországot, Lettiát, Litvániát és Finnországot. Перша зустріч, ймовірно, не принесе прориву: предметні домовленості можуть потребувати кількох раундів, а обговорення територіальних компромісів може суперечити українській позиції про лідерський рівень.

Mi történt

Oroszország погодився провести технічні тристоронні переговори з Україною та США в Абу-Дабі наступного місяця після тривалої паузи в переговорах за посередництва Вашингтона. Москва запропонувала провести переговори 10 листопада, через тиждень після американських проміжних виборів до Конгресу, а в іншому повідомленні зазначила, що готова відновити переговори після 4 листопада. Київ і Вашингтон просили перенести зустріч на тиждень раніше, але станом на вечір 25 жовтня Москва не підтвердила зміну дати. Юрій Ушаков заявив, що Москва готова відновити переговори у десятих числах листопада, однак також повідомив про готовність після 4 листопада. Переговори, за повідомленням дипломатичних джерел, відбудуться в Абу-Дабі, хоча джерела в уряді США також називали Швейцарію можливим місцем проведення. Але тут важливо не плутати: Росія погодилася провести технічні тристоронні переговори, а не повноцінний мирний раунд. Вона також допускає участь європейських країн. За дипломатичними джерелами, справжньою причиною залучення Європи Москва хоче отримати поступки щодо розширення та присутності НАТО.

Hogyan számolnak be róla az ukrán források

Українські джерела наголошують, що повернення Росії до переговорного процесу є щонайменше мінімально необхідним успіхом останніх контактів Віткоффа з Путіним. Україна хоче перенести розмову з вузьких і невирішуваних територіальних претензій Москви до теми майбутньої системи безпеки України та Європи після Донбасу. Зеленський заявив, що Україна готова якнайшвидше припинити війну, заморозивши бойові дії на нинішній лінії фронту, але питання територій залишаються «червоною лінією» для переговорів на рівні лідерів. У Києві не очікують, що перша зустріч принесе прорив, і вважають, що предметні домовленості потребуватимуть щонайменше кількох раундів.

Hogyan számolnak be róla a nemzetközi források

Міжнародний фокус зосереджується на відновленні переговорного формату, посередництві США та прагненні Москви використати процес для отримання поступок від НАТО. Особливу увагу привертає можливе скорочення військової присутності Альянсу до рівня 1997 року, що потенційно означало б виведення військ із Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії. Цей контекст доповнюють заяви Володимира Путіна про розширення НАТО як «корінну причину» війни, позиція Європи, яка не змінилася з січня 2022 року, та посилення російських гібридних атак і провокацій проти країн, що підтримують Україну.

Miben térnek el a beszámolók

Джерела називають Абу-Дабі місцем проведення переговорів, але деякі джерела в уряді США як можливий варіант також вказують Швейцарію. Щодо дати Москва говорила про десяті числа листопада, зокрема про 10 листопада, але в іншій заяві зазначила готовність відновити перегововори після 4 листопада. Кремль допускає обговорення територіальних компромісів, тоді як Україна називає територіальні питання «червоною лінією», яку можна вирішувати лише на рівні лідерів.

Háttér

Росія спочатку заявляла, що до кінця зими не бачить можливості для переговорів, але пізніше погодилася відновити тристоронній формат. Попередній раунд у першій половині 2026 року переважно зосереджувався на ідеї демілітаризованої зони на Донбасі, яку сторони називали «Доннілендом». Попередні переговори не призвели до перемир’я через вимоги Путіна віддати частину Донбасу, яку російські війська не захопили. У січні 2022 року НАТО погодився обговорювати занепокоєння Москви, але відкинув вимоги про виведення військ і ядерної зброї з країн колишнього радянського блоку. Фінляндія приєдналася до НАТО у 2023 році, і всі п’ять названих країн — Польща, Естонія, Латвія, Литва та Фінляндія — мають спільний кордон із Росією.