Oroszország csapást mért Komyusuvasa humanitári segélyosztó pontjára, legalább 57-en haltak meg
Az orosz csapatok november 2-én megtámadták a Komyusuvasában működő humanitári segélyosztó pontot és az ott tartózkodók menedékét. A támadásban legalább 57 ember halt meg, köztük kétmentők és négy rendőr. Az ukrán védelmi tárca hat további, a genfi egyezményeket sértő támadást nevezett meg.
Legfontosabb tudnivalók
- Komyusuvasában november 2-én kilenc aerobomba зруйнували a «Dzherelo» egykori gimnáziumban működő segélyosztó pontot és a menedéket.
- A rombolás alatt legalább 57 testet találtak meg, 48 személy azonosítása szállt meg.
- Az áldozatok között két DSNS-mentő és négy rendőr volt.
- November 8-án a drónok háromszor támadták a Komyusuvasában rombadolási munkát végző mentőket; két mentő поранен and egy tűzoltóautó megsérült.
- November 3-án egy aeroblomba a harkivi városi kórház átjáróját találta el: 73-an sérültek meg, 236 beteget evakuáltak.
- November 3-án Oroszország 289 támazódrónt, 17 ballisztikus és 59 cirkáló rakétát indított, főként energiahálózati célokra.
- A Rosz拨jasz öt orosz támadást a genfi egyezmények megsértésének minősítette.
- Az ENSZ missziója szerint a segélyosztás helye és ideje előre bejelentett volt.
Miért fontos
A Komyusuvasában végrehajtott támadás legalább 57 embert ölt meg, közöttük humanitári segélyben részt vevőket, mentőket és rendőröket. A mentők напад щонайменше двоє отримали поранення та пошкоджено пожежно-рятувальну машину, що поставило під сумнів безпеку гуманітарних операцій та пошуково-рятувальних робіт. A випадок разом із ударами по лікарнях, енергетичній інфраструктурі та житловим об'єктах піднімає питання про застосування Женевських конвенцій, Додаткового протоколу I та Римського статуту МКС. Міжнародні оцінки вказують на порушення основних принципів міжнародного гуманітарного права, а Комісія ООН 26 жовтня 2026 року оголосила, що удари по енергетиці є воєнними злочинами і злочинами проти людяності.
Mi történt
Російські війська 2 листопада 2026 року дев'ятьма авіабомбами атакували Комишуваху: спершу ФАБ-500 ударили по школі, де в колишній гімназії «Джерело» роздавали гуманітарну допомогу, потім ФАБ-3000 — по укриттю, де перебували люди. Станом на 12 листопада з-під завалів дістали тіла щонайменше 57 загиблих, особи 48 із них встановили. Серед загиблих — двоє рятувальників ДСНС та четверо поліцейських. Пошуки загиблих тривали. 8 листопада безпілотники тричі атакували місце робіт рятувальників, зокрема FPV-дроном: двоє рятувальників дістали поранення, а пожежно-рятувальна машина зазнала пошкоджень. У ніч на 3 листопада Росія застосувала 289 ударних дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет у дев’яти областях; основними цілями стали генерація та підстанції. Близько 03:20 авіабомба влучила в перехід між корпусами харківської міської лікарні, де в кардіологічному корпусі перебували 236 пацієнтів і 31 працівник. За даними Офісу генпрокурора, постраждали 73 людини, 226 пацієнтів евакуювали. Внаслідок ударів по енергетиці в дев’яти областях загинули двоє людей і ще 20 постраждали; у Дніпрі пошкоджено хоспіс, лікарню та амбулаторію. У ніч на 7 листопада по Києву та Київщині випущено 36 ракет і 172 ударні дрони; цілями були підстанції, що з’єднують Рівненську та Хмельницьку АЕС із Києвом. У Києві постраждали щонайменше п’ятеро людей, серед них 14-річна дитина; на Київщині загинув чоловік, а в Києві пошкоджено п’ятиповерховий будинок і будівлю дитсадка. 10 листопада в Кропивницькому удар влучив у магазин торговельної мережі, двоє людей травмувалися.
Hogyan számolnak be róla az ukrán források
Українські органи та міжнародні гуманітарні структури наголошують, що час і місце роздачі гуманітарної допомоги в Комишувахі було оголошено заздалегідь. Українська сторона кваліфікує удари по гуманітарній допомозі, рятувальниках, лікарні, енергетичній інфраструктурі, житловому будинку та магазину як порушення Женевських конвенцій, Додаткового протоколу I та Римського статуту МКС. Окремою тезою є загибель рятувальників і поліцейських, пошкодження рятувальної техніки та масштаб ударів по лікарнях і енергетичній інфраструктурі. Шість атак за дев’ять днів Міноборони України подає як ширший(pattern) of targeted strikes on protected civilian and infrastructure targets.
Hogyan számolnak be róla a nemzetközi források
Місія ООН з прав людини в Україні зазначила, що удар у Комишувахі, схоже, порушив основні принципи міжнародного гуманітарного права, оскільки час і місце роздачі гуманітарної допомоги оголосили заздалегідь. Комісія ООН 26 жовтня 2026 року заявила, що удари по енергетичній інфраструктурі є воєнними злочинами і злочинами проти людяності. Росія вважає себе продовжувачкою СРСР і залишається стороною Женевських конвенцій та Додаткового протоколу I.
Háttér
Женевські конвенції про захист жертв війни ухвалили 12 серпня 1949 року, а додаткові протоколи 1977 року уточнили правила захисту цивільного населення, об’єктів та організацій цивільної оборони. СРСР підписав Женевські конвенції 12 грудня 1949 року та ратифікував їх 10 травня 1954 року; Додатковий протокол I підписано 12 грудня 1977 року, а ратифіковано 29 вересня 1989 року. Росія відкликала декларацію про визнання Міжнародної комісії зі встановлення фактів у 2019 році, але це не означає виходу з Женевських конвенцій або Додаткового протоколу I. Міжнародне гуманітарне право передбачає, що Росія має допускати Міжнародний комітет Червоного Хреста до військовополонених, не депортувати цивільних, а також розшукувати й притягати до відповідальності осіб, які вчинили воєнні злочини.