Ukrán hadifogolyot szedett egy Indonéziát, aki az oroszok oldalán harcolt
Az ukrán erők először fogtak el egy 49 éves indonéz állampolgárt, akit Oroszországban toborzottak, és aki az orosz sereg oldalán harcolt. A fogoly Sukamto Ayoк eredetileg építőmunkát vállalt, de a dokumentum valójában az orosz védelmi minisztériummal kötött szerződésnek bizonyult. Az eset precedenst jelent, miközben Indonézia закликала Oroszországot a рекрут megállítására.
Legfontosabb tudnivalók
- A fogoly 49 éves Sukamto Ayoк, a Jáva szigetén fekvő Blitar város szülötte.
- A dokumentum, amelyet építőmunkáról szóló szerződésként írtak alá, valójában az orosz védelmi minisztériummal kötött szerződés volt.
- Aijoкot a 39. különálló motorizованi стрільова бригада állományába osztották.
- Az indonéziai és más külföldi foglyokat a Zaporizsja területén végrehajtott támadásokba vitték.
- A csoportot ukrán dróncsapás érte, amely után Aijoк néhány napig eltűnt, majd ukrán pozíciókra jutott és foglyul esett.
- Indonézia kérte Oroszországtól, hogy állítsa le indonез állampolgárok toborzását az orosz fegyveres erőkbe.
- Októberben Dmitro Uszov találkozott az Ukránia indonéz nagykövetével, Arif Basalamahommal, és megállapodott a konzul hozzáféréséről.
Miért fontos
Az eset dokumentálja az idegen állampolgárok orosz katonai szolgálatra toborzását, és egyben megmutatja, hogy egy ilyen személy ukrán foglyként kerülhetett vissza a frontі зону. Іndonesia уряд звернулася до Росії, щоб припинити вербування, а індонезійські правоохоронці розкрили мережу, яка через соцмережі та месенджери обіцяла високооплачувану роботу, а фактично залучала людей до військової служби.
Mi történt
Сукамто Айок прибув до Москви 22 червня 2026 року разом із Чарльзом Кумаром Айоком після того, як колишній однокласник запропонував йому роботу за будівельним контрактом. Підписаний документ виявився договором із Міністерством оборони Росії, а його розподілили до 39-ї окремої мотострілецької бригади. Про справжній зміст контракту Айок дізнався 30 червня, коли разом з 12 іншими особами везли до окупованого Донецька. Після спроби втечі з іншими індонезійцями його затримали, примусово нанесли татуювання з ідентифікаційним номером на грудях, а згодом відправили на штурм у напрямку Запоріжжя без підготовки до бою. Група зазнала удару українських дронів. Айок кілька днів перебував у розгубленому стані, потім вийшов на українські позиції та потрапив у полон.
Hogyan számolnak be róla az ukrán források
Українські джерела наголошують, що це був перший індонезійський громадянин, якого Україна взяла в полон на боці Росії. Вони також описують приховану вербувальну мережу, примусове клеймування, направлення іноземних військовослужбовців на штурм у Запорізькій області та удар українських дронів, що привів до полонення. Окремою важливою темою для української сторони є доступ індонезійського консула до полоненого та звернення Індонезії до Росії.
Hogyan számolnak be róla a nemzetközi források
Міжнародне висвітлення зосереджується на реакції Індонезії та викритті мережі торгівлі людьми. Випадок Айока розглядають як приклад того, як вербувальні мережі використовують соцмережі та месенджери, обіцяючи будівельні або охоронні посади, а фактично відправляючи людей на війну. На тлі великих втрат Росії міжнародні джерела вказують на різке зростання іноземного набору до російських збройних сил.
Miben térnek el a beszámolók
Дані про кількість завербованих індонезійських громадян різняться залежно від часу підрахунку: за перші дев'ять місяців 2026 року називалося близько 283 особи, а на момент полонення — 292 особи.
Háttér
Сукамто Айок спочатку приїхав до Росії, сподіваючись отримати роботу в будівельному секторі. Протягом перших дев'яти місяців 2026 року Росія, за повідомленнями джерел, завербувала близько 283 індонезійських громадян, тоді як за попередні три роки — не більше десяти. Індонезійська поліція викрила мережу, яка вербувала людей через соцмережі та месенджери, пропонуючи високооплачувану роботу в логістиці, прикордонній охороні та оборонному будівництві. Після приїзду до Росії вербованих людей змушували підписувати контракти на службу найманцями, а деяких відправляли в зони бойових дій.